Університети фінансуватимуть відповідно до результатів їх роботи, – Ганна Новосад.

Вперше у проекті бюджету передбачено видатки на розвиток закладів вищої освіти в обсязі близько 300 млн грн. Про фінансування вітчизняних вишів у наступному році розповіла Міністр освіти Ганна Новосад. “Система фінансування, яку ми будемо пропонувати (і нагадаю, що це фінансування з наших з вами податків – це гроші, які ми з вами з наших кишень […]

Вперше у проекті бюджету передбачено видатки на розвиток закладів вищої освіти в обсязі близько 300 млн грн.

Про фінансування вітчизняних вишів у наступному році розповіла Міністр освіти Ганна Новосад.

“Система фінансування, яку ми будемо пропонувати (і нагадаю, що це фінансування з наших з вами податків – це гроші, які ми з вами з наших кишень щомісяця витягуємо і віддаємо, у тому числі, і на вищу освіту, яка на загал не є якісною), буде базуватися на підтримці тих, хто кращий. Це підхід, який застосовується у багатьох країнах, – так зване фінансування за результатами. Механізм, який ми хочемо впровадити, наступний: якщо університет, маючи фінансову, управлінську автономію, докладає зусиль аби мати кращі програми, мати кращих викладачів, бути більш активним у міжнародній, науковій діяльності, має більший масштаб (бо він підтягнув до своєї мережі менші заклади, вони домовилися про об’єднання) – такі заклади заслужено мають мати більше фінансування. Це заслужено. Така система має стимулювати університети і надалі покращуватися, бути більш якісними. Що таке якість у розумінні звичайної людини? Вища освіта, крім того, що вона має місію розвитку нового інтелектуального знання, вона також направлена на підготовку випускників до працевлаштування на ринку праці, де потрібна вища освіта. Зараз так не є”, – наголосила вона.

“Університети, досить часто, протягом 5 років «зберігають» студентів, які потім виходять на ринок праці і не можуть себе знайти. Це означає, що вища освіта не дала їм тих навичок, знань і вмінь, які потрібні на ринку праці. Тоді питання: навіщо ми витрачаємо кошти платників податків і основне – час цих молодих людей? Такого бути не має. Тому університети мають прагнути до того, щоб їхні випускники отримували кращі можливості для працевлаштування і могли створювати нові інтелектуальні продукти. Їх потрібно до цього стимулювати. Ми будемо пропонувати систему, яка буде заснована на певних критеріях якості. Це буде дуже поступовий механізм. Відразу скажу: не буде такого, що наступного року усі розпочнуть із нуля. Ні. Університети отримають більше 80% того фінансування, яке вони отримують зараз. Але будуть впроваджені певні критерії, за якими решта 20% будуть їм нараховуватися, базуючись на цих індикаторах якості. За нашим моделюванням, ті університети, які зараз є великими, активними, кращими, отримають навіть більше”, – зазначила вона.

“До речі, такий підхід до фінансування не передбачає скасування безкоштовної вищої освіти! Але весь механізм фінансування за результатами буде доповнений фінансовою автономією університетів. Один із варіантів дати студенту/студентці кращу освіту – це залучити хорошого, мотивованого, якісного викладача. Такий викладач може бути тоді, коли у нього будуть привабливі умови роботи: заробітна плата, можливість вільно використовувати кошти з інших джерел. Ми дамо університетам можливість мотивувати викладачів додатковими фінансовими стимулами, надбавками до зарплати із своїх коштів, якщо університет вважатиме, що цей викладач цього достойний. Загалом, цей механізм буде стимулювати і самі університети бути зацікавленими у таких викладачах”, – вважає міністр освіти.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.