У Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики презентували концепцію «Закону про медіа».

Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко, представляючи розроблену членами Комітету концепцію «Закону про медіа», наголосив, що це ще не проект закону. За його словами, необхідність створення такого законопроекту ґрунтується на тому, що законодавство, напрацьоване в середині 90-років, застаріло, окрім того, ми маємо імплементувати до законодавства України директиви Європейського Парламенту та Ради Європи. Голова Комітету […]

Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко, представляючи розроблену членами Комітету концепцію «Закону про медіа», наголосив, що це ще не проект закону.

За його словами, необхідність створення такого законопроекту ґрунтується на тому, що законодавство, напрацьоване в середині 90-років, застаріло, окрім того, ми маємо імплементувати до законодавства України директиви Європейського Парламенту та Ради Європи.

Голова Комітету повідомив, що пропонується створити єдиний закон про медіа, в який будуть інкорпоровані існуючі закони, що стосуються окремих медіа.

О.Ткаченко повідомив, що закон має врегульовувати наступні питання:

– суб’єкти, види, вимоги до кожного виду суб’єктів;

– критерії належності суб’єктів до юрисдикції України;

– прозорість структури власності та контролю, порядок звітування про структуру власності;

– ліцензування та реєстрація;

– контент (квоти європейського та національного продукту, мова, захист неповнолітніх тощо);

– Національна рада (статус, завдання, склад, організація діяльності, фінансування, повноваження, порядок проведення перевірок);

– члени Національної ради (порядок відбору та призначення, дострокового припинення повноважень);

– механізми співрегулювання у сфері медіа;

– порядок розгляду справ про порушення законодавства у сфері медіа;

– санкції за порушення законодавства у сфері медіа (штрафи, анулювання ліцензії, скасування реєстрації, заборона розповсюдження);

– обмеження, пов’язані зі збройною агресією, воєнним та надзвичайним станом;

– правовий статус журналістів, їх права і обов’язки.

Водночас, за словами голови Комітету: «Закон не буде регулювати, оскільки існують інші закони, які регулюють ці сфери, питання реклами, діяльності медіа під час виборів, кінематографію, спеціальні регулювання, що стосуються суспільного мовлення, державного іномовлення».

Доповідач зупинився на кожному із пропонованих розділів.

Зокрема, розповідаючи про суб’єктів закону, голова Комітету зауважив, що вперше до них пропонується віднести провайдерів сервісів, провайдерів платформ спільного доступу до інформації (соцмережі) та постачальників комунікаційних послуг для потреб телебачення радіомовлення з використанням радіочастотного ресурсу.

Для кожного з видів суб’єктів у законі будуть прописані свої норми регулювання: реєстрація, ліцензування, контент, вимоги щодо частки національного продукту і мови тощо.

Окремі розділи пропонується присвятити питанням економічній конкуренції та власності медіа.

О.Ткаченко, зокрема, зазначив: «Впродовж багатьох років експерти, медійники піднімали питання, як відокремити олігархів чи власників ЗМІ від втручання в редакційну політику ЗМІ. Я не чув відповіді на ці питання впродовж цих років». Він запропонував обговорити це питання.

В ході презентації О.Ткаченко озвучив ще ряд питань для дискусії серед яких: затвердження і звітування щодо стратегії розвитку медіасфери; визначення тарифів на послуги; квоти на європейський, національний продукт і мови; нормативи наповнення національним контентом тематичних каналів; розміри ліцензійних та реєстраційних зборів.

Презентацію концепції продовжив заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань інформаційної політики Микита Потураєв, який зупинився на пропонованих обмеженнях щодо змісту інформації, захисті неповнолітніх.

Також, за його словами, закон буде визначати функції, порядок створення, організації роботи і фінансування Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. «Наразі ми не будемо пропонувати зміни до Конституції щодо Нацради, щоб не ускладнювати питання», – зауважив Микита Потураєв додавши, що, виходячи з цього, квоти призначення членів Надради Президентом і Верховною Радою залишаються незмінними, однак пропонується конкурсна процедура відбору кандидатів.

Голова підкомітету повідомив, що передбачається запровадити співрегулювання у сфері медіа. «Якщо зробимо це, то будемо першими в Європі», – сказав він.

М.Потураєв пояснив: «Ми не хочемо надмірного державного втручання в питання регулювання контенту. Ми хочемо, щоб індустрії і громадянське суспільство взяли на себе більше відповідальності. Тому що надмірне втручання держави – це завжди небезпеки. Партії прийшли і партії підуть, а залишиться система і вона має бути максимально вільною. Захищеною, але і вільною». Він також висловив сподівання, що разом із громадянським суспільством «вдасться створити систему, яка сама встановить стандарти роботи медіа, роботи журналістів, кодекси поведінки і сама зможе слідкувати щоб їх дотримувалися».

Окремий розділ у законі планується присвятити обмеженням, пов’язаним із збройною агресією, яка зараз відбувається проти країни, сказав народний депутат.

Також, за його словами, має з’явитися розділ про безпеку журналістів, який, зокрема, передбачатиме норму про страхування за рахунок медіа від професійних ризиків.

Йтиметься у законі і про дезінформацію у контексті визначання, яке є у європейській практиці, та запровадження кримінальної відповідальності за неї. Однак це питання є дискусійним, наголосив народний депутат.

Олександр Ткаченко підсумував: «Є багато питань на які протягом багатьох років не давали відповіді і зараз ми маємо знайти ці відповіді, не перекладаючи відповідальність на наступників».

Під час обговорення члени Комітету зауважили, що необхідно визначити, що саме ми хочемо змінити у законодавстві, яке регулює сферу діяльності медіа.

Народні депутати також висловили застереження стосовно пропонованого розділу про дезінформацію: «Щоб це не перетворилося на певний механізм цензури всередині країни».

Олександр Ткаченко зауважив: «Якщо зараз навіть соціальні мережі переходять до саморегулювання стосовно того, яким чином вони будуть борються з фейками, то нам вже час давати відповіді на питання, яким чином поновити баланс в медіа стосовно того, що є достовірною інформацією чи ні». Водночас він наголосив, що виступає проти введення якихось «обмежувальних рамок», але «регулювання в цій сфері і визначення термінів, що є дезінформацією, що є фейками, має відбутися». «Це глобальний дискурс і ми не можемо стояти осторонь, ніби такої проблеми не існує», – підкреслив голова Комітету.

Обговорюючи питання свободи слова і дезінформації, Микита Потураєв, наголосив: «Я особисто зроблю все, що від мене залежить, щоб тут перестала транслюватися путінська брехня. Якщо це буде називатися «дезінформація», то нехай це називається так, але я не дам тут вільно працювати путінським посіпакам під назвою «начебто вільні медіа».

Голова Комітету підкреслив: «Що це великоосяжний закон і питань, на які ми маємо дати відповіді, надзвичайно багато». Він закликав народних депутатів взяти участь у розробці законопроекту.

Члени Комітету прийняли рішення взяти обговорене питання в роботу Комітету і доручити профільному підкомітету, із залученням міжнародних експертів, почати роботу над розробкою проекту закону «Про медіа».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *