Мар’янівка: 13 років на шляху до побудови «німецького» села

Чи діють в реалі «німецькі ідеали» голови?

Наша подорож селами триває. Сьогодні, ми завітали до села Мар’янівка Маловисківського району Кіровоградської області. Село, в якому люди живуть і працюють все життя, вже не розраховуючи отримати свій клаптик землі, на що вони, власне кажучи, мають повне право згідно з законодавством України. Це стандартна ситуація, як і у більшості сіл, в яких місцева влада та фермери, на превеликий жаль, не зацікавлені у створенні умов для молоді, яка хоче розвиватись та забезпечувати гідні умови життя для себе та своєї родини. «От уявіть, живу я впродовж тридцяти років в селі, на благо нього ж усі ці роки і працюю, а землю у 2 гектари отримати не можу. У сільраді кажуть: землі немає, а та, що є, розрахована для атовців чи то багатодітних сімей. А жити ж хочеться у достатку, та як тут заробиш лишню копійку, коли ти з твоїми проблемами та правами нікому не потрібен», – жаліється місцева жителька. «Все своє життя мої батьки, я, та мої діти живемо та працюємо в селі, навіть трактора маємо, а обробляти свою землю не можемо, бо немає що обробляти. Роками пишемо заяви на отримання, передбаченої законом землі, а у відповідь одні відмови. Та хіба ж ми не заробили на неї? Здавалося б, права ж одні для всіх, а ні …», – жаліється друга. Звичайно ж, кому потрібні перспективні молоді люди, які можуть скласти «земельну» конкуренцію і наразити «земельних князьків» до втрати бодай двох гектарів землі. Та про це трохи згодом. Перше, що нас здивувало в Мар’янівці, так це центральна вулиця з розбитою майже вщент дорогою. Зазвичай, у селах, принаймні тих, які ми вже мали можливість відвідати, тим паче, на території об’єднаних територіальних громад, центральна вулиця може похизуватися рівними чи принаймні відремонтованими, як ні як, залатаними дорогами. Чому в Мар’янівці склалася подібна ситуація, нам не зрозуміло, навіть після спілкування з головою Мар’янівської сільської ради Олександром Тененика, який вже третій термін поспіль, починаючи з 2006 року займає цю посаду, і чому досі не вжито заходів з ремонту дороги, він толком пояснити не зміг, мовляв, лише у цьому році виділили необхідні кошти на її ремонтні роботи. Що ж, будемо чекати, і, можливо у 2019 році, село, нарешті, отримає гідну центральну вулицю з рівненьким асфальтом, що було нездійсненним протягом довгих 13 років. дорога Та, не зважаючи на занедбану дорогу, Мар’янівка може похизуватися школою, яка є взірцевим прикладом нової української школи та своєрідною «візитною карткою» села. Тож, не відвідати навчальний заклад ми, звичайно ж, не могли. коридор Директор школи Олексій Руденко залюбки погодився провести нам невеличку екскурсію, розказав та показав, про що мовчать її стіни. директор Хоча, в цьому випадку, вони скоріше розмовляють, адже місцеві мар’янівські художники прикрасили стіни і навіть сходи не лише різноманітними яскравими малюнками, а й таблицею множення, мовляв, бігаючи коридорами школи, подивився і одразу згадав. сходи Цікава ідея, втілена також у приміщеннях, де займаються початкові класи. Тут постарались на славу не лише художники. Завдяки субвенціям районної державної адміністрації, на балансі якої, власне кажучи, й перебуває школа, було закуплено новенькі стійкі парти, що як найкраще відповідають реформі нової української школи, в рамках якої, класи були облаштовані необхідним інвентарем та обладнанням, створено куточок відпочинку та навіть куточок усамітнення. клас клас 2 клас 3 куточок усамітнення Також, у школі створено інклюзивний клас, в якому навчаються троє діток з інклюзією. Та, нажаль, поки що навчальний заклад не має ні спеціаліста у цій галузі, ні психолога. Як пояснює директор школи пан Олексій, це аж ніяк не пов’язано з відсутністю відповідних робочих місць, пояснюється це, насамперед, браком, а то й, взагалі, відсутністю фахівців у цій галузі. Але, над вирішенням цього питання працюють, і вже цього року в інклюзивному класі має з’явитись психолог. інклюзивний клас В Мар’янівці діє Громадська організація «Тепло дітям», через яку на обладнання навчального закладу надходять кошти від небайдужої громадськості села та району. Певною мірою, завдяки цьому, в школі в наявності необхідна кількість комп’ютерів з доступом до Інтернету, відеопроекторів та, навіть, телевізорів. клас 4 компьютерний клас У цьому році було проведено перекриття та утеплення даху спортивної зали, в якій, до речі, відбуваються районні та обласні змагання, зокрема, з тенісу. спортзал спорт зал 2 З метою покращення якості та умов праці персоналу, для забезпечення потреб шкільної їдальні було закуплено нові витяжні шафи та електром’ясорубку. столовая Тож, можна дуже довго розповідати про чудову або ж, навіть, можна і треба казати, взірцеву школу, в якій навчається близько 190 учнів, які є призерами та посідають перші місця у районних та обласних олімпіадах. Та це й не дивно, адже окрім створення належних та сприятливих для навчання умов, з учнями займається Заслужена вчителька України Валентина Руденко, кожного дня віддаючи свої знання дітям. 11 клас На території села знаходиться дитячий садок «Ромашка», який налічує 41 дитину. Місця в ньому «на вагу золота», адже бажаючих сюди потрапити багато, а от місць вже не вистачає. До речі, цього року, в дитсадку має бути реалізований проект з перекриття даху, який вже давно «благає» про ремонт, і тільки зараз місцева влада вирішила втілити його в життя. Також, обіцяно проведення тепло- та водо- постачання за новою технологією. Отакий він, визначний для Мар’янівки, 2019 рік. детсад детсад 2 Клуб у селі є осередком не лише культурного, а й просвітнього життя місцевих жителів, адже на його території розміщено сільську бібліотеку, з фондом у шістнадцять з половиною тисяч книжок, до речі, одним з найбільших, що нам зустрічалися впродовж подорожі селами. клуб зал клуба библиотека Плавно ми перейшли до місцевої влади, представником якої у селі є Мар’янівська сільська рада, у підпорядкуванні якої, окрім самої Мар’янівки, перебувають ще шість сіл, які всі разом налічують близько двох тисяч жителів. Головою сільради є, вже згадуваний вище, Олександр Тененика, який протягом трирічної каденції намагається побудувати село, наближене до німецьких стандартів села як такого. Та, навіть далеко не треба ходити, щоб побачити, чи діють в реалі «німецькі ідеали» голови. Візьмемо хоч саму сільську раду, яку, власне кажучи, ми довго шукали та, все ж таки, знайшли. Щоправда за вивіскою Дільниці ветеринарної медицини. сільрада Та, як виявилось, це було не єдиним сюрпризом, який на нас чекав. За дверима «ветеринарки» тире сільської ради, на нас чекали два поверхи голих, обідраних стін, пустих та, захаращених приміщень. Зі слів місцевих жителів ремонт в сільраді триває вже чималих три роки. коридор ср комната ср Постає питання, що саме ввесь цей час там ремонтували. Окрім замінених на металопластикові вікон, залізних стяжок на стінах та профільної перегородки в одній із кімнат, ніяких свідчень так званого ремонту ми не побачили. Можливо саме через це сам голова, так і не дав нам відповіді на питання стосовно бюджету сільської ради, бо, як зазначив пан Олександр: «Я математику люблю, теорему довести можу, а цієї інформації багато, тому я її з собою не ношу». Зі слів голови, потужного та незалежного депутатського корпусу Мар’янівська сільрада не має, оскільки формується він переважно під впливом певних бізнесових структур. Тож, представлення інтересів громади такими депутатами, є більш ніж сумнівним, і розповідь місцевих жителів на початку статті, вже не видається такою дивною. Та, скільки ще років та каденцій будуть потрібні голові сільради пану Олександру Тененика для втілення в життя його заповітної мрії щодо побудови «німецького» села, якщо впродовж його тринадцяти років при владі, він так і не зміг здійснити нездійсненне? Про це далі буде.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *