Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення постанови Кабінету міністрів про встановлення карантинних обмежень в Україні.

Про це заявило  агентству “Інтерфакс-Україна” джерело в суді. “Конституційний Суд ухвалив рішення за конституційним поданням Верховного суду і визнав неконституційними окремі положення постанови Кабінету міністрів про встановлення карантину”, – сказало джерело. Пізніше цього ж дня на сайті КС було опубліковано відповідне рішення, згідно з яким суд ухвалив визнати, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення: – […]

Про це заявило  агентству “Інтерфакс-Україна” джерело в суді.

“Конституційний Суд ухвалив рішення за конституційним поданням Верховного суду і визнав неконституційними окремі положення постанови Кабінету міністрів про встановлення карантину”, – сказало джерело.

Пізніше цього ж дня на сайті КС було опубліковано відповідне рішення, згідно з яким суд ухвалив визнати, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:

– частин першої, третьої статті 29 закону “Про державний бюджет України на 2020 рік” від 14 листопада 2019 р. № 294-IX із змінами;

– абзацу дев’ятого пункту 2 розділу II “Прикінцеві положення” закону “Про внесення змін до закону України” Про державний бюджет України на 2020 рік “від 13 квітня 2020р. № 553-IX.

“Положення закону України “Про державний бюджет України на 2020” від 14 листопада 2019 р. № 294-IX із змінами, закону України “Про внесення змін до закону України “Про державний бюджет України на 2020 рік” від 13 квітня 2020р. № 553-IX, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення”, – йдеться в рішенні суду.

Також КС ухвалив закрити конституційне провадження у справі про перевірку конституційності положень підпунктів 5, 6, 7, 14 пункту 3, абзацу шостого пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, викликаної коронавірусом SARS-CoV-2, і етапів ослаблення протиепідемічних заходів “від 20 травня 2020р. №392, пунктів 10, 17 Порядку здійснення протиепідемічних заходів, пов’язаних з самоізоляції, затвердженого цією постановою, на підставі п.5 ст.62 закону “Про Конституційний Суд України” – втрата сили акта (його окремих положень), за яким порушено питання відповідності Конституції України.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене.

Раніше в п’ятницю, коментуючи це рішення суду, представник президента України в КС Федір Веніславський назвав його очікуваним. “За карантину КС визнав неконституційним тільки закон про внесення змін до закону України про держбюджет на 2020 рік, а в частині постанови Кабінету міністрів України, яким і був введений карантин, закрив провадження, оскільки до постанови неодноразово вносилися зміни, а КС може розглядати акт в межах конституційного подання і чинний, – тобто тільки початковий текст, який вже не діє”, – сказав він в коментарі агентству.

На думку Веніславського, КС, по суті, ухвалив обґрунтоване рішення, оскільки Верховна Рада не могла законом про держбюджет змінювати розмір зарплати, перш за все – суддів.

Як повідомлялося, 4 червня в КС надійшло конституційне подання Верховного суду щодо конституційності встановлення обмежень на час карантину, передбачених положеннями окремих нормативно-правових актів, прийнятих Кабінетом міністрів України і Верховною Радою. Верховний суд просив перевірити на відповідність Конституції України підпункти 5, 6, 7, 14 пункту 3, абзац шостий пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, викликаної коронавірусом SARS-CoV -2, і етапів ослаблення протиепідемічних заходів “від 20 травня 2020 року №392.

У поданні стверджувалося, що оспорювані положення нормативно-правових актів на період дії карантину встановлюють непропорційні обмеження права на свободу пересування, права на мирні зібрання, права на підприємницьку діяльність, права на доступ до медичної допомоги. Верховний суд також угледів непропорційне обмеження рівня матеріального забезпечення бюджетних установ, прокурорів і суддів, що порушує принцип верховенства права і гарантії незалежності суддів і невиконання судових рішень.

Йдеться про заборону на період карантину масових заходів, роботи закладів громадського харчування, торгово-розважальних центрів, регулярних та нерегулярних перевезень, проведення планової госпіталізації медичними установами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *