Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування провів круглий стіл щодо перспектив запровадження трансплантації в Україні.

  Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування провів круглий стіл на тему: «Перспективи запровадження трансплантації в Україні. Стан реалізації Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині». Учасники заходу обговорили перспективи розвитку в Україні унікального та безальтернативного методу лікування багатьох необоротних захворювань – трансплантації та стан реалізації норм Закону України «Про […]

 

Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування провів круглий стіл на тему: «Перспективи запровадження трансплантації в Україні. Стан реалізації Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині».

Учасники заходу обговорили перспективи розвитку в Україні унікального та безальтернативного методу лікування багатьох необоротних захворювань – трансплантації та стан реалізації норм Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» (№2427-VIII), яким визначено нову систему правовідносин у сфері трансплантації та пов’язаної з нею діяльності.

У засіданні круглого столу взяли участь народні депутати, представники Офісу Президента України, Кабінету Міністрів, Міністерства охорони здоров’я, інших зацікавлених міністерств і відомств, науково-практичних установ Національної академії медичних наук України, регіональних департаментів (управлінь) охорони здоров’я, громадських організацій, фахівці і експерти.

Відкриваючи засідання, модератор заходу, заступник голови Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, голова підкомітету з питань трансплантації та сучасних медичних технологій Оксана Дмитрієва повідомила: «В Україні щорічно потребують трансплантації органів за життєвими показаннями до 5 000 осіб, проте фактично проводиться не більше 130 трансплантацій на рік. При цьому наша держава посідає останнє місце серед країн Європи за показником посмертного донорства, який в Україні становить до 0,1 випадка на 1 мільйон населення, що у 100 разів менше, ніж у сусідній Польщі, та у 250 разів менше, ніж в Іспанії, яка за цим показником є світовим лідером. Наприклад, у 2019 році в Україні не було проведено жодної трупної трансплантації».

За словами О.Дмитрієвої, однією з основних причин гальмування розвитку в Україні цього напряму медицини є відсутність необхідної кількості донорських органів для трансплантації.

Окрім того, кожного року не менше 300 наших співвітчизників потребують трансплантації кісткового мозку (гемопоетичних стовбурових клітин) від неродинного донора, яка нині зовсім не проводиться в Україні.

Народний депутат заначила, що держава витрачає великі кошти на проведення трансплантацій органів за кордоном. «Лише у 2018 році держава профінансувала 163 трансплантації органів та 110 трансплантацій кісткового мозку за кордоном, виділивши на це понад 600 млн гривень. При цьому, при належній роботі системи трансплантації, в Україні за ці кошти можна було б пролікувати декілька тисяч осіб», – підкреслила голова підкомітету.

Вона нагадала, що 1 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині».

Цим Законом в Україні:

– збережено існуючу донині презумпцію «незгоди» щодо посмертного донорства анатомічних матеріалів, яка передбачає, що анатомічні матеріли для трансплантації можуть бути вилучені з тіла померлої особи за умови, якщо ця особа за життя чітко заявила про свою згоду на таке вилучення;

– заборонено вилучення анатомічних матеріалів з тіла померлих осіб, які належать до категорій дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, особистість яких не встановлена, а також тих, які загинули внаслідок бойових дій;

– унормовано процедуру визначення стану незворотної смерті людини;

– посилено кримінальну відповідальність за порушення встановленого законом порядку трансплантації органів та/або інших анатомічних матеріалів людини.

Крім того новим Законом передбачено:

– створення Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, у вигляді електронних баз даних, що міститимуть відомості про осіб, які потребують лікування методом трансплантації (реципієнтів) та осіб, які надали згоду на донорство анатомічних матеріалів (донорів), а також інформацію щодо закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу із застосуванням трансплантації та здійснюють діяльність пов’язану з трансплантацією;

– розвиток в Україні трансплант-координації, яка в усьому світі є рушійною силою трансплантації;

– проведення активної державної інформаційної політики, спрямованої на формування позитивного ставлення до донорства анатомічних матеріалів в українському суспільстві;

– заходи заохочення до прижиттєвого донорства тощо.

Водночас, за словами доповідача, цей Закон поки що не запрацював через неготовність підзаконної нормативно-правової бази для цього та відсутність Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, з діяльністю якої пов’язана реалізація більшості його норм. Верховною Радою 28 лютого 2019 року було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», яким відтерміновано дату створення Єдиної державної інформаційної системи трансплантації до 1 січня 2020 року.

Також не було соціальної реклами, яка б пояснювала важливість і розвіювала існуючі в суспільстві міфи щодо трансплантації.

О.Дмитрієва висловила сподівання, що «під час круглого столу будуть висловлені пропозиції і побажання, які дозволять зрушити проблему з місця, оскільки люди чекати не можуть».

Голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький, виступаючи на засіданні зауважив: «Попри наявність окремих інститутів, в Україні відсутня система. Наше завдання – об’єднати зусилля для налагодження системи трансплантації».

Інформацію щодо подальших перспектив розвитку трансплантації в Україні представила Міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька.

Зокрема, вона висловила сподівання, що вдасться знайти кошти для дофінансування пацієнтів, які потребують проведення трансплантації за кордоном, оскільки кошти, закладені у бюджеті на цей рік, вже використані. Водночас, міністр наголосила на необхідності більш ефективного використання державних ресурсів, зокрема, і за рахунок розвитку вітчизняної трансплантології. «На сьогодні ми маємо потужність – 0,5% від потреби. Ми маємо зробити щоб вона була більшою», – сказала З.Скалецька.

Вона також підкреслила, що ухвалений Закон не працює і держава вимушена витрачати кошти для проведення трансплантації за кордоном.

«Питання трансплантації – одна з найболючіших проблем, присвячених життю людини. Вчасна трансплантація може продовжити життя на 25 і більше років», – зауважила Міністр.

З.Скалецька окреслила проблеми, через які відсутня система трансплантації в Україні. Однією з ключових із них вона назвала невпровадження діагностики смерті мозку, яка дозволила б суттєво покращити ситуацію із донорськими органами. Вирішення даного питання потребує коштів на придбання необхідного обладнання.

Також серед проблем відсутність обліку осіб, які потребують трансплантації і реєстру донорів, не налагоджена взаємодія між організаціями та ряд інших.

З.Скалецька поінформувала, що було зроблено міністерством за місяць його роботи та виклала своє бачення необхідних змін в законодавстві та основних напрямків роботи для розвитку трансплантації в Україні.

Окремо обговорювалося питання, пов’язані із проведенням операцій з пересадки кісткового мозку, якої в Україні потребують 100-150 осіб на рік.

Завідувач відділення трансплантації кісткового мозку і інтенсивної мегадазової хіміотерапії та імунотерапії НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України Олександр Лисиця у своєму виступі, зокрема, наголосив, що на сьогодні трансплантація кісткового мозку від неродинного донора проводиться тільки за кордоном. Водночас, проведення таких операцій в Україні, дозволило б здешевити їх на 30% і більше.

На засіданні круглого столу виступили експерти, які розповіли про міжнародний досвід організації трансплантації органів, окреслили проблеми, що є в Україні в даній галузі.

Зокрема, вони наголошували на недостатній правовій базі, відсутності обладнання для проведення діагностики смерті мозку. Не працює така важлива ланка, як трансплант-координатори, яка дозволила б розвивати неродинну трансплантацію.

Прозвучали конкретні пропозиції щодо вирішення усіх проблемних питань. Зокрема, учасники засідання неодноразово звертали увагу на необхідність соціальної реклами трансплантації органів.

Учасники заходу з числа представників громадських організацій презентували свій досвід популяризації ідеї донорства анатомічних матеріалів як одного з найвищих проявів гуманізму.

Так, у вересні відбулася перша в Україні соціальна акція, в рамках якої 25 українців з пересадженими органами підкорили найвищу вершину Карпат – Говерлу. Цей факт зафіксували як новий рекорд України. Метою цієї акції було привернення уваги суспільства до проблем трансплантації в Україні. Учасники засідання зауважили, що така соціальна акція, як і інші види соціальної реклами, є рушійної силою для формування в суспільстві позитивного ставлення до донорства анатомічних матеріалів, у тому числі посмертного.

В обговоренні виступили представники Міністерства охорони здоров’я, народні депутати, які висловили сподівання, що об’єднання зусиль дасть результати в розвитку трансплантації в Україні.

За результатами засідання круглого столу ухвалено відповідну резолюцію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *