Комітет Верховної Ради з питань свободи слова більшістю голосів представників фракції “Слуга народу” підтримав законопроєкт № 2693 “Про медіа”.

Комітет Верховної Ради з питань свободи слова більшістю голосів представників фракції “Слуга народу” підтримав законопроєкт № 2693 “Про медіа” і рекомендував парламенту ухвалити його в першому читанні. Проти цього рішення проголосував лише голова комітету Нестор Шуфрич – представник фракції “Опозиційна платформа – За життя”. Після голосування він заявив: “Тепер назву цього комітету можна міняти”. Також Комітет з […]

Комітет Верховної Ради з питань свободи слова більшістю голосів представників фракції “Слуга народу” підтримав законопроєкт № 2693 “Про медіа” і рекомендував парламенту ухвалити його в першому читанні.

Проти цього рішення проголосував лише голова комітету Нестор Шуфрич – представник фракції “Опозиційна платформа – За життя”. Після голосування він заявив: “Тепер назву цього комітету можна міняти”.

Також Комітет з питань свободи слова одностайно не підтримав альтернативний проєкт закону №2693-1 “Про медіа”, авторами якого є представники фракції “Європейська солідарність”.

Голосуванню передувало обговорення законопроєкту “Про медіа” з боку членів комітету та запрошених представників громадськості. Голова Асоціації правовласників і постачальників контенту Наталія Клітна звертала увагу на те, що обов’язок блокування сайтів у разі відповідного рішення суду покладається на інтернет-провайдерів: “Доцільніше було б лишити блокування на рівні хостерів і постачальників доменних імен”. Також, за її словами, у законопроєкті нечітко виписано норми щодо мовних квот для іноземних каналів: “Чи розповсюджується на них норма 75%?”

У відповідь співавторка законопроєкту та членкиня комітету Тетяна Циба сказала, що під час написання цього документа свідомо не змінювали законодавства щодо квот і перенесли в нього положення закону про мову. Щодо решти пропозицій вона зазначила: “Все на стадії опрацювання”.

Юрист ІМІ Алі Сафаров пропонував комітету повернути законопроєкт на доопрацювання, оскільки вважає, що в разі його ухвалення в першому читанні концептуальні питання вже неможливо буде вирішити.

“У першу чергу це стосується сфери дії закону. Чи підпадатиме “Українська правда” під визначення медіа? А блог Шарія? І таких питань буде дуже багато. Відсутність чітких критеріїв унеможливлює чітке застосування законодавства та унеможливлює чітке розуміння того, хто саме підпадає під обмеження. Це неможливо виправити, бо це концептуальна проблема всього законопроєкту”, – наголосив він.

На його думку, ухвалення законопроєкту створить правовий хаос.

Депутата від “Опозиційної платформи – За життя” та члена Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Юрія Павленка найбільше непокоїло посилення повноважень регулятора та нечітко виписані, на його думку, критерії порушень. За його словами, новий законопроєкт може стати інструментом для встановлення цензури.

Як повідомляв ІМІ, 17 січня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу законопроєкт №2693 “Про медіа”.

Новий законодавчий акт має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам: про телебачення і радіомовлення, про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, про інформаційні агентства, про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації.

15 січня 2020 року група народних депутатів від фракції “Європейська солідарність” зареєструвала альтернативний проєкт закону “Про медіа” №2693-1.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *