Історія українського Гелловіну.

У НИХ – ХЕЛЛОВІН, У НАС – ВЕЛЕСОВА НІЧ Виявляється, новомодне західне свято не таке вже й нове! В Україні багато хто долучається до відзначення Хелловіну ву ніч з 31 жовтня на 1 листопада. За легендою, цієї ночі душі всіх померлих приходять на землю та блукають вулицями. Але в українців колись був свій Хелловін. Існував […]

У НИХ – ХЕЛЛОВІН, У НАС – ВЕЛЕСОВА НІЧ
Виявляється, новомодне західне свято не таке вже й нове!
В Україні багато хто долучається до відзначення Хелловіну ву ніч з 31 жовтня на 1 листопада. За легендою, цієї ночі душі всіх померлих приходять на землю та блукають вулицями.
Але в українців колись був свій Хелловін.
Існував він за часів вірування у рідних богів і називався Велесова ніч (на честь одного з язичницьких божеств). Святкувалась Велесова ніч так само з 31 жовтня на 1 листопада, коли душі усіх померлих спускались на землю.
У ніч на 1 листопада прийнято згадувати добром своїх померлих родичів. Ставили свічку, аби їхні душі знайшли дорогу до вашого дому. Залишали на підвіконні частування для потойбічних гостей. Найбільшою вдачею вважалось побачити уві сні цієї ночі когось із померлих родичів.
Хто такий Велес
Велес – дохристиянський язичницький бог. Його вважали богом мистецтва, музики, поезії, краси, таланту, щастя та любові. Він покровитель усіх творчих людей, волхвів, віщунів та ясновидців. А також опікун усього живого. Вважали, що саме він відповідальний за розквіт людської душі.
Також Велеса вважали покровителем худоби. Згідно з віруванням Велес передусім бог достатку. Тож наші предки шанували його так само сильно, як і Перуна, та ставилися з повагою до традицій на Велесову ніч.
Обряди на Велесову ніч
«Рівдновіри» – прихильники давньої віри – і нині вірять у містику Велесової ночі. Щоб здійснилося бажання, записують його на папірці і кладуть під подушку. Перед сном промовляють: «Велесе, потрудися, загадане, появися».
Аби дізнатись, вірна тобі друга половинка чи ні, потрібно її обручку підвісити на нитці. Якщо обручка стоїть незрушно – вірність непохитна, якщо коливається – привід для сумнівів.
Обряд на достаток. Потрібно зібрати увесь дріб’язок у гаманці та роздати бідним. При цьому промовити: «Нехай мої гроші допоможуть нужденним, навколо обернуться і до мене достатком повернуться».
Наші предки вірили, що цієї ночі можна отримати відповіді питання на найскладніші запитання. Для цього треба назвати ім’я померлого родича та звернутися до нього: «Сьогодні тобі в цей світ приходити – мені пораду приносити. Підкажи, як мені завершити справу».
У найдревніших предків була традиція цієї ночі стрибати через багаття і ходити по розпеченому вугіллі. Це символізувало очищення від злих сил.
Влаштовували мовчазну вечерю. Накривали стіл для себе і для померлих родичів, яких би хотіли запросити до трапези. Під час вечері згадували про них хороші речі.
Прикмети на Велесову ніч
Зазвичай сон із мертвим родичем вважався поганою прикметою. Але на Велесову ніч – навпаки, дуже добрий знак.
Не можна було напередодні позичати комусь гроші: винесеш із дому достаток і будеш у скрутному становищі цілий рік.
Дуже погана прикмета, якщо незнайомець цього вечора постукає в двері. Це означало, що хтось із мешканців будинку помре упродовж наступного року. Такій людині услід проказували: «Згинь, незнайомий слід, не принось мені бід».
Попри популярну погану прикмету з чорною кішкою, напередодні Велесової ночі її не так боялися, як чорної собаки. Побачити таку біля дому означало, що скоро з’явиться ворог, який буде псувати життя родині. Побачити білу собаку біля будинку, навпаки, означало що у родини буде новий товариш.

Що ж, згадати добром своїх предків – у цьому нічого поганого немає. Можливо, і ви поставите свічку на підвіконні як маячок для душ до рідного дому…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *